Читання

Понеділок  16 березня

Тема "Найдорожча знахідка. В. Сухомлинський "Не загубив, а знайшов" ".

1. Перечитайте оповідання.Виконайте завдання до твору
 https://vseosvita.ua/library/kartka-ne-zagubiv-a-znajsov-v-suhomlinskij-187852.html

 2. Намалюйте ілюстрацію до оповідання.

Вівторок 17 березня

Тема "Життя і творчість Всеволода Нестайка. Вірні друзі."Шура і Шурко".

1. Передивіться відео, яке познайомить вас з  Всеволодом Нестайком.  

2. Прочитайте оповідання.
                                                                Шура і Шурко

Шурко відразу не злюбив її. І через те не злюбив, що його посадили за одну парту з нею. А Шурко хотів сидіти поруч із Севкою, або з Толею, або ж із кимось зі своїх друзів-футболістів. А втім, він сам винен, що так сталося. Не треба було йому в перший день так галасувати, хвилюватися і розмахувати руками.

— Бойчук, заспокойся, — кілька разів суворо зверталася до Шурка нова вчителька Ольга Борисівна. Та Шурко не вгамовувався. І Ольга Борисівна вирішила, що Шурко найбільш недисциплінований у класі й тому мусить весь час бути в неї перед очима.

І ось Толя з Севкою спокійно сидять собі разом на передостанній парті, а Шурко стовбичить на першій, перед самісіньким столом учительки. А поруч із ним — мовчазне дівчисько в окулярах. Своєю зразковою поведінкою вона страшенно дратує Шурка. Просто зошит із чистописання, а не людина! Й остаточно розізлився Шурко, коли взнав, що його сусідку по парті звуть так само, як і його, — Шура. Це було просто нестерпно. Покличе його хто-небудь — неодмінно вона відгукнеться, її кличуть — він біжить. Шуркові навіть почало здаватися, що діти навмисне, щоб подражнитись, так часто звертаються до нього.І потихеньку Шурко став мучити Шуру. Засуне її підручник куди-небудь під парту, і вона потім усю перерву шукає його. Але — дивна річ — Шура ніколи не скаржилась на нього вчительці. Тільки зниже плечима, відвернеться і промовчить. Якось Ольга Борисівна спитала,хто ким хоче бути.

— Воротарем, — випалили одночасно Севка й Толя.

— А я вчителькою, як ви, — пропищала Валя.

— Я шофером.

— Я агрономом.

— А я… лікарем, — тихо і засоромлено проказала Шура. Шурко глянув на неї, презирливо скривився і подумав:

"Ще б пак! Інакше й бути не могло! Аякже!"

Шурко терпіти не міг лікарів. Коли йому було сім років, він захворів на малярію, і величезний вусатий лікар змушував його ковтати огидні, гіркі таблетки. А то ще в Шурка боліли зуби. І досі мурашки пробігають у нього по спині, коли він згадує про бормашину. Отож лікарі для Шурка були найнеприємніші люди на світі.

Відтоді Шурко став називати Шуру "Айболитькою". Але вона так само не звертала на це ніякої уваги.

Одного сонячного ранку Шурко йшов до школи. Повітря було прозоре і чисте. Жовтогаряче листя ласкаво шурхотіло під ногами. Хлопчаки ганяли по асфальту великі темно-брунатні, немов лаковані, каштани.

А Шурко йшов неквапливо, ледве переставляючи ноги. Йому було якось не по собі.

У школі Ольга Борисівна одразу помітила, що Шурко занедужав, але він сказав, що він "просто в кепському гуморі".

А надвечір Шуркові стало зовсім погано, і серед ночі перелякана мама побігла викликати "швидку допомогу".

В лікарні мамі сказали: "Гострий приступ апендициту. Слід негайно зробити операцію!"

Шурка поклали на якийсь дивовижний стіл на колесиках і повезли довгим коридором.

Від яскравого світла Шурко заплющив очі. А коли розплющив — просто перед ним стояла висока жінка в окулярах і в білому халаті. Всміхаючись, вона говорила:

— Ну що, хлопче? Болить. Що ж, зробимо так, щоб ніколи більше не боліло.

І от Шурко на операційному столі.

— А як тебе звати?.. Шурко?! Ось як! У мене теж Шурка. Тільки дівчинка. А в якому ж ти класі?.. От збіг! І моя Шурка в третьому. А вчишся ти як? Відмінник, мабуть. — Ай! — не крикнув, а просто сказав Шурко.

— Боляче?! Неправда. Адже я нічого ще не роблю. Готую лише інструменти.

Жінка говорила неголосно і так спокійно, що Шуркові стало легко і зовсім не страшно.

— Ну от і все. Тепер можна йти спати. Все гаразд.

Шурка знову поклали на стіл з колесиками і повезли. А жінка в окулярах йшла поряд, поклавши руку йому на плече. Коли Шурка перенесли в постіль, вона старанно поправила подушку й обережно підгорнула йому ковдру з обох боків. У неї були ласкаві, ніжні руки, як у мами. І Шуркові одразу стало дуже тепло і затишно.

— Докторе, скажіть. А як вас звати? — несподівано спитав Шурко.

— Клавдія Василівна. А що?

— Так. — зашарівся Шурко і сказав: — От якби всі лікарі були такі… добрі… їх ніхто б не боявся.

Клавдія Василівна засміялась:

— Дивак ти! А лікарі всі і є добрі. Така вже у них професія — добра. Спи, Шуро, спи! На добраніч. Другого дня, прокинувшись, Шурко не одразу зміркував, де він. Він лежав на білосніжному ліжку біля вікна — великого і високого. Шурко хотів підвестися, встати — не міг. І одразу згадав. Опустився на подушку і глибоко зітхнув. І хоча все найстрашніше було вже позаду, Шуркові чомусь раптом стало дуже сумно і тужливо. Він подумав, що тепер лікарі напевне надовго заборонять йому грати у футбол. З жалю до самого себе Шурко тихо заплакав.

Надворі падав дощ. По вікнах палати дріботіли маленькі іскристі краплини.

— Шурко! — пролунав раптом тихий знайомий голос. Хлопчик від несподіванки здригнувся, повернув голову і. оторопів. Край ліжка стояла Шура. У великому дорослому халаті, з закоченими рукавами, — ще більш смішна й незграбна, ніж завжди.

— Ну як? Як ти почуваєшся? Знаєш, ми всі в класі так переживали, так переживали, коли взнали, що в тебе апендицитна операція. — Шура говорила швидко-швидко, ковтаючи слова і хвилюючись. Вона зовсім не була схожа на ту мовчазну, старанну шкільну Шуру. — А я відразу здогадалась, що ти тут. Адже це лікарня "швидкої допомоги". Ти тільки мамі нічого не говори. А то, коли вона взнає, що я була, вона мені дасть. До хворих же не можна просто так приходити. А ще зразу після операції. Є спеціальний день.

— Якій мамі? — нічого не зрозумівши, тихо спитав Шурко.

— Та моїй. Яка тобі операцію робила. Це ж моя мама. А мене тут усі знають. Адже ми поряд із лікарнею живемо. Я сказала, ніби мама футляр від окулярів забула і послала мене. І тьотя Даша пустила. А я сюди. А мама зараз спить, вона вночі чергувала. Ну, я піду, а то зайде хто-небудь. Ну, бувай, видужуй.

І Шура заквапилась до виходу.

— Ач ти яка! Молодець! Оце товариш! Ти з нею давно дружиш? — спитав Шурків сусіда, лисий чоловік із чорними кошлатими бровами.

Шурко зніяковів і пробубонів щось невиразне.

Наступного дня вона знову прийшла. Правда, сталося трошки інакше. Шуркові набридло читати книжку, яку передала йому мама, і він дивився у вікно. На підвіконні стрибали і голосно цвірінькали горобці. Шурко з цікавістю стежив за ними. Але ось знизу долинув якийсь шурхіт, і горобці вмить розлетілися. На підвіконня лягли дві руки, потім показалась зелена фетрова шапочка, окуляри, і хлопчик упізнав… Шуру. Вона кивала йому і ворушила губами — щось говорила. Шурко досадливо зморщився, похитав головою — не розібрав. Згодом дівчинка зникла: мабуть, не вдержалась і зіскочила на землю. А за хвилину в кватирку влетів і упав просто Шуркові на подушку зібганий папірець. Шурко розгорнув і прочитав:

"Здоров, Шурко! Як ти почуваєшся? Ми про тебе все знаємо від Шурки Лебедєвої. Лежи спокійно, то згодом зможеш знову грати в футбол. Не скучай… Завтра приймальний день, і ми прийдемо всім класом…

Сева і Толя".

Шурко навіть голосно розсміявся від радості. Як добре мати гарних, вірних друзів!

Через два тижні Шурко вперше після хвороби пішов до школи. Дорогою він зустрів Шуру. Вони йшли поруч, і обоє чомусь мовчали.

І раптом, уже майже біля школи, ззаду долинув чийсь знайомий голос:

— Шур-о-о!..

Вони обернулися разом, як за командою, не знаючи, кого з них кличуть. Потім подивилися одне на одного і… засміялися, — дружно і весело.

А з вікна тролейбуса їм махала рукою і посміхалася Клавдія Василівна — Шурина мама.

1956 р.

3. Тест-гра «Відгадай задумане слово» (Обери варіант відповіді та з літер склади слово)

1. Головними героями оповідання «Шурка і Шурко»?

А) Сєвка і Толька. (м)

Б) Шура і Шурко.(р)

В) Ольга Борисівна і Клавдія Василівна.(с)

2. Чому Шурко не злюбив Шуру?

А) Через те, що їх посадили за одну парту.(д)

Б) Бо Шура носила окуляри.(п)

В) Тому, що дівчинка була старанною ученицею.(н)

3. Ким мріяла бути Шура?

А) Шофером.(к)

Б) Агрономом.(л)

В) Лікарем.(о)

4. Чому Шурко потрапив до лікарні?

А) Через отруєння.(ж)

Б) Через гострий приступ апендициту.(б)

В) Через перелом ноги.(а)

5. Чому Шурко змінив ставлення до лікарів?

А) Бо у лікарні його не змушували пити пігулки.(ф)

Б) Бо Клавдія Василівна була доброю до нього.(о)

В) Бо дозволяли виходити на подвір’я після операції.(м)

- Яке слово було зашифровано?

Середа 18 березня

Тема "Всеволода Нестайко. Вірні друзі."Шура і Шурко"(продовження). Складання продовження оповідання.

1. Доповніть план оповідання.

                        План

1. Шурко відразу не злюбив (кого?).

1. Хлопець галасує на уроці. 

2. Учителька посадила учня за (яку?) парту.

3. (Хто?) став мучити Шуру.

4. Хто ким хоче бути.

5. «Айболитька» Шура.

6. Шурко неквапно йде (куди?).

7. Уночі хлопця забрали (куди?).

8. Шуркові зробили операцію.

9. Якби всі лікарі були добрі.

10. Шурка прийшла до лікарні.

11. Моя мама робила операцію.

12. Записка від (кого?).

13. Шурка Лебедєва усе розказала.

14. Як добре мати хороших (кого?)!

15. Знову до школи. 

16. Шура та Шурко дружно засміялися.

2. Спробуйте переказати за планом.

3.Намалюйте продовження оповідання.

Четвер 19 березня

Тема "Знайомство з творами В. Нестайка"

1.Прослухайте аудіозапис.

2. Назвіть  героїв твору та визначте головну думку .

Понеділок, ВІВТОРОК 30-31 березня

Тема" М. Чумарна"Казка про друга"

Цю казку написала для своїх учнів письменниця Марія Чумарна.  Вона живе у Львові,  працює у школі. Учні цієї школи складають казки, вірші, які потім друкують у власній газеті.Сподіваюся, що ця казка сподобається і тобі.

1.Уважно послухай!

                   

2.Прочитайте. Дайте відповіді на запитання

ПРО ДРУГА

Ви знаєте, як непросто знайти друга. Люди дуже часто називають один одного друзями: скажімо, хтось поділився з тобою цукерками чи зіграв у якусь цікаву гру — і ти вже радієш, що у тебе є друг. А завтра приятелеві захочеться піти в гості до когось іншого, він забуде, що обіцяв тобі зустрітися аби разом кудись піти. І ти вже зовсім самотній...
Сьогодні зі мною так повівся мій однокласник Сашко. Я увесь вечір просидів за комп'ютером, граючи у свою улюблену гру: це була гра про космічні подорожі з другом. З комп'ютерним другом, котрий потрапляє з тобою на іншу планету.
Мій друг Компутик — дуже розумний і винахідливий. Він має спеціальні фотопристрої, котрі вловлюють наближення стороннього предмета, в нього є свій власний маленький космічний корабель, котрий він може збільшувати до потрібних розмірів аби повернутись на Землю. Він уміє добре стрибати, залазити у всі шпарки, все чути і все бачити. Я намагаюсь встигати за ним, щоб не вийти з гри.
Але коли ми з Компутиком подолали всі перешкоди і опинилися на найвищій горі планети Тайн, я раптом знову згадав про Сашка — і мені стало сумно.
Компутик весь час стрибав, бігав, щось оглядав, вимірював, а я сидів і роздивлявся планету Тайн. Вона була дуже красива: рожеве небо із золотистими марками низько пливло над золотими і срібними річками. Червоні дерева майже закривали високі трикутні споруди, що були схожі на єгипетські піраміди, це були міста жителів планети Тайн. Самі жителі були невидимими: ми з Компутиком докладали чимало зусиль, аби не попастися їм в руки. Звірів на планеті и теж не бачили, хоча Компутик дослідив, що вони живуть у підземеллях.
Сидячи на горі, я раптом відчув, що мені не хочеться більше оглядати чужу планету. Я згадував, як влітку ми з Сашком ходили на рибалку, каталися на моторному човні. Сашко навчив мене пірнати, і ми ловлювали із дна річки красиві камінці. А потім , будували з них на піску фортецю. Сьогодні ми збиралися разом збудувати нове місто з конструктора «Лего». сам його придумав і намалював. А ще Сашко допомагав мені виконувати домашні завдання з математики.
Цікаво, як між собою спілкуються ці невидимі істоти? Чи вміють вони сміятися, плакати, розказувати шві історії? Чи у них є друзі? Раптом я побачив, що Компутик сигналізує мені на своєму маленькому рані: «Ти повинен рухатися далі, бо вийдеш із гри  і лишишся на планеті Тайн!»
Компутику, чому ти не вмієш розмовляти? Чому не привертаєш уваги на те, що я сиджу і нудьгую, що мені сім не хочеться продовжувати гру? Ще вчора я виділявся перед своїми однокласниками: «Мені з вами зовсім не цікаво! У мене є друг Компутик — я можу  по всьому світу подорожувати!»

Куди потрапив хлопчик? Як виглядала планета Тайн? Над чим замислився герой? Що його тривожило?

* * *
Раптом екранчик погас — разом із Компутиком. Я лишився сам на чужій планеті! Мені стало страшно. Я дивився на краєвид довкола — і відчував, як від страху почали холонути руки і ноги. Тепер мені ніхто допоможе!
Напевно, я просидів дуже довго, бо колір неба зовсім змінився: воно стало фіолетовим, дерева і міста засвітилися ніжним рожевим світлом. Я не знав, чи це була ніч, чи день. Але мені стало тепло. Здавалось, що хтось поклав на плечі якесь покривало. Високо вгорі світила велика різнокольорова зірка. Я почав уважно її розглядати — і раптом упізнав: це була наша планета Земля! Зовсім така, як глобус у моїй кімнаті. Вона була так близько і так далеко!
Я знову згадав про Сашка і про те, що тато й мама будуть дуже хвилюватися, якщо я не повернусь додому. Але вони не знатимуть, де мене шукати. Напевно, Компутик знає, як мене повернути додому, але він сам не здогадається це зробити. Він же не людина. Йому байдуже, що мене нема поруч. Він грає у свою гру. А Сашко, напевно, вже вдома,— готується до уроків або дивиться телевізор. Я розповів би йому, які цікаві тут будинки, які незвичайні дерева і рослини. Ми разом намалювали б жителів планети, хоча я їх і не бачив.
Мій друг дуже гарно малює різних фантастичних істот. А головне — він уміє мене слухати і сам розповідає безліч цікавих історій, які вичитує в книжках. І, напевно, він би знайшов мене, якби знав, що трапилося!
Я поринув у свої думки — і раптом мені здалось, що хтось мене уважно слухає. Наче я комусь розповідаю про себе, а він мені щось підказує. Я оглянувся довкола. І несподівано виразно почув чийсь тихий голос: «Ти вважаєш, що твій друг може тобі допомогти? То скажи йому про це!» «Як я можу сказати щось Сашкові, коли він так далеко?» «Зовсім не далеко: ти ж увесь час про нього думаєш. Пошли йому свою думку!»
Я встав і почав здивовано оглядатися довкола. Це, напевно, був невидимий інопланетянин.
«Це планета Тайн,— знову почувся голос.— Тут кожен може дізнатися щось про самого себе. Сьогодні ти дізнався, що для тебе не просто важливо грати в гру чи робити якусь роботу,— ти хочеш, аби тебе розуміли, слухали, цінували. Це може тільки уважне любляче серце. Може, для твого Сашка це теж важливо? Може, ти не завжди буваєш уважним до свого друга?»
«Чи був я уважним до свого друга?» — подумав я. Не завжди... Сашко тиждень прохворів, а я дивився вдома мультики. Мені не подобається, коли Сашка хвалить вчителька, бо він добре вчиться, а мені робить зауваження. Я ображаюсь на нього, коли він не дає списувати домашнє завдання, а пропонує його виконувати разом. І я завжди сам граюся з Компутиком — не хочеться, аби Сашко переграв мене.
Напевно, щоб мати друга, треба вміти самому бути другом. Мені стало так прикро за самого себе, що я подумав: «Ну і нехай, нехай я залишусь на цій планеті». [ розплакався. А потім заснув.
Хтось розбудив мене,— і яким було моє здивування, шли я побачив над собою маму! Світило сонце, я лежав У своєму ліжку.
«Вставай, бо проспиш перший урок, соню!» По дорозі до школи я забіг до Сашка. Він саме виходив з під'їзду.
— Класна в тебе гра! — сказав мій друг.— Я вчора заходив, а тебе не було. На екрані твого комп'ютера світився напис: «Натисніть клавішу, щоб продовжні гру». Я натиснув — і побачив тебе на якійсь планеті А цей Компутик весь час давав команду: «Натисніть клавішу, щоб продовжити гру!» Я будував якийсь космічний корабель, садовив тебе в нього, а потім керував польотом, щоб повернути на Землю. У тебе в рука була якась блискуча кулька з написом «Таємниця». Т її привіз із собою на Землю. До речі, а де ти був? Коли я закінчив гру, твоя мама сказала, що ти вже спиш. Я не помітив, коли ти прийшов.
«Оце так дива!»— подумав я.
—    Сашко, я тобі все розповім! Давай сьогодні разом зіграємо!
—    Давай, тільки не сьогодні, бо ми з батьками їдемо в гості до бабусі.
—    Добре, коли ти зможеш! — сказав я Сашкові.
На уроках я був уважним і спокійним. Мені здавалось, що переді мною на парті лежить невидима сяюча кулька з написом «Таємниця».
Марія Чумарна

Які пригоди описано у другій частині? 

Знайди і прочитай роздуми хлопчика. Які слова у його міркуваннях тебе вразили? 

Що звучить як порада-застереження? 

Підготуйся вдома переказати казку так, ніби ти став учасником подій.
Поміркуйте разом! Скільки дійових осіб у казці? Яким ви уявляєте оповідача? Як він повернувся на ? Як ви вважаєте, що в казці фантастичне, а що — реальне? Як ви зрозуміли, хто справжній друг хлопчика?

Середа 01  квітня

Тема : "Гумористичні твори. Всеволод  Нестайко "Із сміхом треба бути  обережним..." 

– Сьогодні ми будемо вчитися жартувати і сприймати жарти. Допоможе нам у цьому Всеволод Нестайко.
– Що ви знаєте про цього письменника? Які його твори вивчали?

1. Пригадайте

 

2. Перечитайте твір. Дайте відповіді.

– Коли людина сумує, тужить? А коли сміється?

– До чого закликає нас Всеволод Нестайко?– Чому треба бути обережним зі сміхом?

3. Моя порада

      Сміх - надзвичайний емоційний стан. Завдяки сміху можна гарно провести час, звеселити будь-яку людину, та й взагалі - сміх відіграє величезну роль у нашому житті.
       Але чи насправді сміх такий невинний?.. Звичайно, ні. Як і у будь чого іншого, він має інший бік. Сміхом можна легко образити людину, поранити почуття. Адже сміх - це прояв того, що дана ситуація, слово тощо, вас забавляє, веселить. А якщо ваш однокласник упав або не може правильно вимовити щось, хіба ж буде сміх доречним? у таких випадках сміятися можна лише тоді, коли сам винуватець не проти цього. Також не можна сміятися з того, що хтось має менше майна, ніж ти. Це вже характеризує тебе, як пихату і неввічливу людину.
      Сміх - це чудово, не треба його цуратися й уникати, але потрібно контролювати його і бути обережним.

Четвер 02 квітня

Тема"Г. Малик "Мавпині іменини"

1. Перечитай виразно!

Мавпині іменини

Мавпа сонячної днини

святкувала іменини.

Тісто на книші місила,

в гості друзів запросила.

Ось до мавпиної хати

стали гості прибувати.

Ноги чемно витирали,

подарунки віддавали.

Розгорта вона пакунки,

витягає подарунки,

морщить носа, розглядає

і гукати починає:

Носоріг — кривий ріг,

несмачний твій пиріг!

Подивися, Дикобраз,

вже гнилий твій ананас!

Ти букет свій, Удав,

краще б козам згодував!

Тут колючий Дикобраз

не стерпів таких образ —

Із-за столу перший встав,

а за ним поповз Удав.

І за декілька хвилин

Всі пішли із іменин.

Мавпа за столом сидить,

на столі букет лежить,

і пиріг, і ананас,

лимонад стоїть і квас,

є компот і книші…

А навколо — ні душі!

2. Добери рими з вірша до слів:

днини – ...., місила – , хати – ...., витирали – ..., пакунки – ......, розглядає – ...., 

ріг – ...., Дикобраз – ......, Удав – ....., Дикобраз – ....., встав – ...., хвилин – ......,       сидить – ......., ананас – ......., книші – ......  

3. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Що святкувала Мавпа? 

— Як вона готувалася зустріти гостей? 

— З яким настроєм приходили гості? 

— Що віддавали Мавпі? 

— Продовжіть речення. 

- Носоріг подарував... 

- Дикобраз... 

- Удав... 

— Як Мавпа реагувала на подарунки? 

— Хто першим не стерпів образ? 

— З яким настроєм гості пішли від Мавпи? 

— З чим залишилася Мавпа? 

— Яка головна думка вірша? 

Понеділок 6 квітня

Тема "Із гумором про серйозне. Г. Бойко "Консультант".

1. Передивись уважно презентацію.

2.  Розкажи чим тобі запам`ятався Грицько Бойко. А для того, щоб вимова була чітка, проговори скоромовку.
-Починаючи з повільного та виразного промовляння до максимально швидкого та чіткого промовляння всієї скоромовки.

Дзюрчить у лісі джерело,

Вода дзеркальна в ньому.

Допомагає джаз лісний

Перебороти втому.

3. Прочитай вірш

Консультант

Весною біля школи
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали
І деревця садили.

Один Мишко тинявся

І потирав долоні,—

Він був за консультанта

У нашому загоні.

До кожного підходив,

Повчав нас без упину:

— На дно насипте гною,

А зверху — вогку глину!

Та корінь засипайте

Мерщій, Катюшо й Людо,—

Бо яблунька засохне

І яблук тут не буде.

— Авжеж, не буде яблук,—

Промовила Катюша,—

  Бо це, як хочеш знати,

  Не яблунька, а груша!

– Чи сподобався вам вірш?

– Який настрій він викликав?

- Як ви розумієте значення слів консультант, тинявся, загін?

Консультант – той, хто дає консультації з питань свого фаху. Це слово походить від латинського слова consultanis – радник.

Тинявся – ходив сюди-туди без певної мети.

Загін – група людей, об’єднаних, організованих для спільних дій або для виконання певного завдання.

4. Давайте проаналізуємо зміст вірша .

– Де працювали діти?

– Яка була пора року?

– Хто з дітей не працював?

– Які поради давав Мишко?

– Чи справді Мишко був таким спеціалістом? Доведіть словами вірша.

– Хто зумів дати Мишкові достойну відповідь?

5.  Гра “Добери риму”.

Копали – … (садили).

Долоні – …(загоні).

Без упину – … (глину).

Людо – … (не буде).

Катюша – … (груша).

6. Спробуй придумати продовження вірша. Бажаю успіху!

Вівторок 7 квітня

Тема "М. Сингаївський "Сміх для всіх"

1.Давайте познайомимося ближче з Миколою Сингаївським.

2. Прочитай виразно вірш.

СМІХ ДЛЯ ВСІХ 

Наш дідусь, немов на втіху, 

нам приніс у торбі сміху.

Сміх сміється: — Хи-хи-хи,

не сумуйте, дітлахи.

В цій сатиновій торбинці

всім-усім є по смішинці.

А базік і брехунів 

буду смикать за штанці.

Вийду з ледарем гуляти — 

буду сміхом дошкуляти, 

Й до зазнайок доберуся,

бо нікого не боюся. 

Я веселий добрий сміх —

мене вистачить на всіх.

– Чи сподобався вам вірш?

– Який настрій він у вас викликав?

3.Тема: поетична розповідь про сміх для всіх.                        Назви головну думку вірша.

4. Проаналізуйте зміст вірша.

– Що зробив дідусь?

– Що обіцяє нам сміх?

– Кого він лякає?

– Як ви розумієте слова “сміхом дошкуляти”?

– Доведіть, що вірш має жартівливий характер.

5. Намалюй ілюстрацію до вірша.

Середа 8 квітня

Тема "З гумором по життю"
- Я знаю, що ви дуже веселі та творчі діти! А ви пам`ятаєте нашу подорож до цирку?
Пропоную отримати нові емоції та передивитись циркову виставу, а після поділитися враженнями з рідними!

Четвер 9 квітня

Контрольна робота з теми "Світ дитинства в літературі"

1. Попрацюй з підручником. Повтори матеріал за розділом „Світ дитинства в літературі” (с. 156-185)

— Яким твором починається розділ?

— Хто його автор?

— Як ти зрозумів назву розділу?

— Із скількох тем складається розділ? Назви їх.

2. Пройди тестування „Чи уважний ти читач?”. 

Відповіді запиши,  сфотографуй та надішли вчителю.

1. Як звали дівчинку з вірша А. Костецького „Мрія”, яку мріяв захистити Сергійко?
а) Ніна;б) Юля;в) Оля.

2. До кого поспішав Серьога?
а) До мами;
б) до песика;
в) до друзів.

3. Яка професія була у мами Шури?
а) Лікар;
б) вчитель;
в) медсестра.

4. Що було написано на невидимій кульці, яку герой отримав на планеті Тайн?

а) Тайна;
б) таємниця;
в) компутик.

5. Що святкувала мавпа?
а) Іменини;
б) Новий рік;
в) день народження.

6. Хто зумів дати Мишкові - консультанту достойну відповідь?
а) Юля;
б) Люда;
в) Катюша.

7. Коротко напишіть на кого з героїв цього розділу ви б хотіли бути схожими. І чому. 

Бажаю успіху!

Понеділок 13 квітня

Тема "Розпізнавай та розвивай свої здібності. В. Сухомлинський"Співуча пір`їнка"

Продовжуємо знайомство з Сухомлинським.

У 1926 - 1933 роках В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.

1.Уважно послухайте.

2. Прочитай. (Для кращого розуміння твору).

Василь Сухомлинський

СПІВУЧА ПІР’ЇНКА

Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й просить:— Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».

— Багато прислів’їв, приказок і висловів з творів В. Сухомлинського стали крилатими.

Відновіть та поясніть їх значення.

Гарні не красиві слова, ... не було б краси.

Якби все на світі було однакове, ... своя співуча пір’їнка.

Рана від слова заживає, проте... а красиві діла.

До самої вершини... слід глибокий зостається.

У кожної людини є... веде кам’яна стежина.

- Як ви розумієте ці прислів'я?

Кожна істота на цьому світі чимось відрізняється від інших, але кожна по-своєму красива.

У цьому прислів'ї вираз "співоча пір'їнка" означає здібності або талант, які є у кожної людини.

- У всіх ці здібності різні, але вони обов'язково є! Їх лише треба вчасно розгледіти та розвивати!

Ми прийшли у світ, щоб жити

всі на просторі земнім,

щоб сміятись і радіти

у довкіллі чарівнім.

Це життя, це справжня казка!

Ллється музика і сміх.

Ти ж запам'ятай, будь ласка, -

неповторний серед всіх.

Перечитайте казку зі зміною особи (від першої особи однини). 

Вівторок 14 квітня

Тема "Образи юних художників у віршах. Г. Чубач "Найрідніші голоси"

— Відгадайте загадку.

• Біга пензлик по тканині,
Підкоряючись людині,
А людина творить свій.
Неповторний світ живий.

Правильно, це художник.
— У кого з вас є хист до малювання?
— Що ви любите малювати?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш, у якому Ганна Чубач описує юну художницю.

НАЙРІДНІШІ ГОЛОСИ

«Дозвольте вас, бабусю, 

колись намалювати. 

У вас красиві очі 

і руки вузлуваті!» 

«Авжеж, — бабуся мовить, — 

малюй, моя дитино!

Дивилась в небо довго — 

та й маю очі сині. 

Робила всю роботу — 

та й руки вузлуваті. 

Сідай тамо, навпроти, — 

та й будем малювати! 

Охоту, як роботу, 

не можна відкладати». 

Малює моя доня. 

Позує моя мати. 

Портрет — немов ікона 

в кутку сільської хати.

1. Біографічна довідка

— Ганна Танаеівна Чубач народилася у переддень Різдва, 6 січня 1941 року, в селі Плоске Муровано-Куриловецького району на Вінниччині в сім’ї хліборобів.

Працювала в редакціях газети „Літературна Україна” та журналу „Дніпро”. За назвою першої ліричної збірки друзі одразу ж почали називати її ясноокою Журавкою.

За ці роки у поетеси вийшло понад сорок книжок. Кілька з них адресовані дітям: „Вивчаймо самі”, „Сонячна абетка”, „Алфавітні усмішки”, „Жук малий І волохатий”, „Черепаха Аха”, „Прикмети — не секрети” та ін. Дітям полюбилися її вірші, скоромовки, лічилки для дошкільнят і молодших учнів. Нині малята залюбки вивчають у садочках і школах літери за її „Абетками” та весело-виразні вірші.

Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами.

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, що має такий заголовок?

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

2. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— З якими словами онучка звернулася до бабусі?

— Як вона описує її очі? руки?

— Як бабуся відповіла дівчинці?

— Що вона сказала про свої очі та руки?

— Прочитайте слова бабусі, які звучать як прислів’я.

— Із чим порівнюється портрет бабусі? Прочитайте.

Середа 15 квітня

Тема "С. Жупанин "Намалюю вітер". Л. Костенко "Якщо не зможеш вітер змалювати..."

— Сьогодні ми дізнаємося про ще одного юного художника.

— Що ж він вирішив намалювати? Відгадайте загадку — і дізнаєтеся.

• Хоч без крил, але літаю,

Вербі коси розплітаю.

Погойдаю в лісі гілку,

Заколишу в квітці бджілку.

Якщо добре розлютити,

Можу шкоди наробити. 

Гадаю,  всі справилися. Це  вітер

— Допоможе нам дізнатися про юного художника Степан Жупанин.

1. Біографічна довідка

     Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршава на Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка „Бджілка” з’явилася ще 1959 року. Далі друком виходять „Сестрички-смерічки” (1962), „Гірська стежинка” (1965), „Пісні для дітей” (1974), „Світле озерце” (1975), „Ватра” (1980), „Сонечко” (1983), „Барвінок” (1983), „Смерековий край” (1985), „Лісовий світанок” (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1994).

У видавництві „Веселка” твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили „Гірська стежинка” (1965), „Світле озерце” (1975), „Лісовий світанок” (1986), „Світлячок та бджілка” (1989).

Помер 7 січня 2005 року.

2. Прочитай вірш.

НАМАЛЮЮ ВІТЕР
 Намалюю вітер

Тихий, ніжний,

Намалюю дощовий

І сніжний.

Вітер, що здіймає

Грізні хвилі,

І вітрець

Між квітами на схилі.

Цей танцює

З хмаркою у вальсі,

Той гортає

Книжку на терасі,

Он святковий

Прапорами має,

З музикою

По селу кружляє...

Вже малюнків

Три десятки маю,

А вітрам

Нема кінця і краю.

3. Прослухай вірш, знайди помилки.

— Які картини ви уявляли, читаючи його?

— Що вирішив намалювати юний художник?

— Які ознаки вітру він називає?

— Які вітри йому вдалося намалювати?

— Скільки малюнків він уже має?

4. Перечитай вірш Ліни Костенко „Якщо не можеш вітер змалювати...”

— Що радить нам поетеса?

— А яким би ви намалювали вітер?

Четвер 16 квітня

Тема "Дива довкола нас. О. Єфімов "Тут усе є...". Е. Саталкіна "Кожний знає своє діло"

1. Попрацюй з підручником, прочитай стор. 177 -178.

2. Дай відповіді на запитання.

– Чи сподобалося вам оповідання?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

– Які почуття воно у вас викликало?

3. Знайди у тексті.

– Що запропонувала Галина Іванівна?

– Як автор описує зимовий день?

– Яке завдання поставила перед учнями вчителька?

– Що робили діти?

– Чим здивував усіх Вітя Карацунька?

– Як йому вдалося побачити дива в природі?

– Кого побачила Світланка Єщенко?

4. Прочитай вірш Емілії  Саталкіної "Кожний знає своє діло". Доповни рядки словами, які римуються.

Вівторок 21 квітня

Тема "Як римуються рядки. В. Рутківський "Як складають вірші"

— Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Володимира Рутківського.

Провідний український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом — Великобурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. З цього віку хлопець відкрив у собі нахили і здібності до історичного пошуку, котрі не полишають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі залишки найдавнішого на той час поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а за два роки потому перевівся до Одеського політеху, працював на Одеському суперфосфатному заводі, проте незабаром зрозумів, що справжнє його покликання — література. Згодом В. Рутківський закінчив Вищі літературні курси в Москві.

Друкується Володимир Григорович з 1959 року, літературний стаж письменника — понад півстоліття. Мешкає, працює і творить Володимир Григорович в Одесі. 

Володимир Рутківський — лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім. Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого. Володимир Григорович Рутківський став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей „Джури” (2007-2010 рр.)

1. Давайте перевіримо, чи уважний ти?

— Де і коли народився письменник?

— Ким були його батьки?

— Чи відразу він став письменником?

2. Уважно прослухай!

За необхідності прочитай у підручнику.

3. Пройди тестування (відповіді сфотографуй та надійшли вчителю)

1. Куди дивилася Ганнуся?

а) У вікно;

б) на палубу;

в) в ілюмінатор.

2. Чому вона засумувала?

а) Не було друзів;

б) був дощ;

в) було спекотно.

3. Як звали супутника Ганнусі?

а) Костя;

б) Коля;

в) Сергій.

4. Що написав автор у своїх віршах про вовків?

а) „В нашій річці ноги миють”;

б) „В нашій річці лапи миють”;

в) „Під дощем купаються”.

5. Чому супутник Ганнусі уважно розглядав двох тіточок?

а) Бо був голодний;

б) бо вони були цікаві;

в) вони були знайомі.

6. Який клас закінчила Ганнуся?

а) Третій;

б) другий;

в) перший.      

Середа 22 квітня

Контрольна робота. Навичка читання вголос 

 Батькам на замітку

- Ви натискаєте “Пуск” на таймері, кажете слово “Почали”. 
- Дитина читає текст, Ви засікаєте 1 хвилину, зупиняєте учня і підраховуєте кількість прочитаних слів.
- Рахувати потрібно ВСІ прочитані слова, в тому числі прийменники і сполучники, а також слова, написані через дефіс, рахуються за два слова. Якщо в тексті є слово, перенесене на інший рядок, то ці дві частини слова рахуються як два прочитані слова. Розділові знаки рахувати не потрібно.
- Під час перевірки не потрібно виправляти дитину. Якщо вона допустила дві-три технічні помилки при читанні, не страшно. Якщо ж від поспіху дитина починає плутати, переставляти місцями літери, зупиніть її і скажіть, що потрібно читати максимально швидко, але при цьому розбірливо. Той, хто слухає, повинен розуміти, про що читають. Я ще кажу, що потрібно читати не так, ніби біжиш, а ніби просто швидко йдеш.

                          Ластівка   з  перебитим   крилом

       Після  гарячого  літнього  дня   загриміла  гроза. Пішла  злива.  Вода  залила  ластів’яче  гніздо,що  приліпилося  до  стіни  старої  повітки. Розвалилося  гніздечко,повипадали  пташенята. Вони  вже  вбралися  в  пір'ячко, але  ще  не  вміли  літати. В'ється  ластівка  над  дітками, кличе  їх   під  кущ  заховатися .

     Кілька  днів  жили  пташенята  під  кущем. Ластівка  носила  їм  їжу. Вони  збивались  докупи  і  ждали  маму.

     Ось  уже  четверо  діток  навчилось  літати  й  порозлітались . А  одне  сидить,  не  може  здійнятись. У  нього  перебите  крило . Як  випало  з  гнізда, покалічилось.

     До  осені  жило  поранене  пташеня  під  кущем . Його  доглядала  мати. А  коли  настав  час  відлітати  в  теплий  край, ластівки  зібралися  чималим  табунцем, сіли  на  кущ, і  довго  чулось  тривожне  попискування.

     Відлетіли  пташки  в  теплий  край. Зосталася  молода  ластівочка  з  перебитим  крильцем. Я  взяв  її  і  приніс  додому. Вона  довірливо  притулилась  до  мене. Я  посадив  її  на  віконце. Ластівка  дивилась  в  синє  небо. Мені  здалося, що  в  неї  на  очах  тремтять  сльози.

                           Василь  Сухомлинський          ( 151 слово )

1. Перевір скільки слів ти читаєш за 1 хвилину.
2. Спробуй переказати текст.
3. Як би ти допоміг пташеняті в біді?

Своїм результатом  поділися з вчителем.
Удачі вам, мої старанні!                                      

                                     Четвер 23 квітня
Тема "Все починається з малого. М. Сингаївський "Дощ із краплини починається"

1. Познайомимося ближче з Миколою Сингаївським!
 Передивись відеопрезентацію до вірша
e>






2. Прочитай виразно вірш!

  ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ

Все — із доброго чи злого —

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

З пагінця чи з бруньки — гілка,

З гілки — дудочка-сопілка.

Хліб — з маленької зернини,

Дощ — із чистої краплини

Пагорбок стає горою,

А роса стає водою.

Навіть річечка-ріка

Починається з струмка.

День турботою почнеться,

Кожен за своє береться.

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло

Хоч мале, та добре діло.

Вивчи вірш напам`ять 
(чекаю ваші відео)

Понеділок 27 квітня

Контрольна робота з теми

"Світ дитинства в літературі"

1. Як називається розділ, який складається з двох тем?

а) « Про нас самих»;

б) «Сторінками історії України»;

в) «Світ дитинства в літературі».

2. Хто є автором цих рядків : « Все із доброго чи злого - починається з малого»?

а) Г. Малик;

б) М. Чумарна;

в) М. Сингаївський.

3. Коли відбуваються події описані в оповіданні О. Єфімова «Тут усе є…»?

а) восени;

б) влітку;

в) взимку.

4. Що любила робити дівчинка Ганнуся у повісті Володимира Рутківського?

а) складати казки;

б) складати вірші;

в) малювати.

5. Чим співає дивовижний птах Стрепет у творі В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка»?

а) хвостом;

б) крилом;

в) дзьобом.

6. Що витчеться із нитки у вірші «Дощ із краплі починається»

М. Сингаївського?

а) сорочка;

б) рушник;

в) сукня.

7. Чи погоджуєшся ти , що «все - із доброго чи злого- починається з малого?». Наведіть приклад.

Вівторок 28 квітня

Тема "Всеволод Нестайко"Дивовижні пригоди в Лісовій школі"

Продовжуємо знайомство з творами чудового автора.
Недарма кажуть, що  всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння. 
Казка – вірний помічник у житті.
Що ж таке казка? Казка – цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній вміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії..

Вмощуйся зручніше та уважно слухай!

Встав слова з довідки.

1.     Прізвище лісової кізки Зіни…

2.     Бурмило Михайлович Ведмідь у школі …

3.     Лісова географія або…

4.     Вчитель лісознавства …. Патрикіївна

                5.  Класний керівник …. Ягуарівна.

Довідка: директор, Бебешко, Лисавета, лісографія, пантера.

Середа 29 квітня

Тема "Пригоди близнят-козенят" - казка Всеволода Нестайка"(частина 1)

Дуже повчальна казочка Всеволода Нестайка про братів-близнят, які захотіли стати козенятами, щоб бавитися досхочу, і "на свою голову" зустріли чарівника, який доправив їх у вигляді козенят у свою чарівну країну... Що з того всього вийшло - читайте...

1. Уважно прослухай аудіоказку!

2. Пройди тест.

                     ТЕСТОВА РОБОТА ДО КАЗКИ «ПРИГОДИ БЛИЗНЯТ- КОЗЕНЯТ»

1.Хто написав казку «Пригоди близнят-козенят»?

А) Василь Сухомлинський

Б) Тарас Шевченко

В) Всеволод Нестайко

2.Як звати хлопчиків- головних героїв казки?

А) Сашко і  Вітя

Б) Вова та Мишко

В) Вітя та Вова

3.Як мама називала хлопчиків?

А) Ягнята   

Б) Козенята 

В) Зайченята

4.Чому хлопцям не подобалось їхнє життя?

А) Треба виконувати певні правила культурної поведінки

Б) Не хотіли ходити до школи

В) Сварили вдома батьки

5.Кого зустріли брати біля паркану?

А) Друга  

Б) Жебрака 

В) багатія

6.Як назвав себе чоловік?

А) Чаклун- аматор 

Б) Циркач

В) Жартівник

Четвер 30 квітня

Тема "Пригоди близнят-козенят" - казка Всеволода Нестайка"(частина 2)

1. Прослухай аудіоказку

2.Дай відповіді на тестові запитання.

1.Як називається країна,до якої потрапили хлопці?

А) Пуршамія  

Б) Щебетунія 

В) Грінландія

2. Що то була за країна?

А) Там знущалися над тваринами 

Б) Піклувалися  про тварин

3. Хто допоміг втекти хлопцям з країни?

А) Кінь  

Б) Кобила  

В) Корова

4. Де заховалися втікачі?

А) У лісовій хатинці 

Б)  У пекарні 

В) На дереві

5. Хто підказав вилізти з печі?

А) Мишка  

Б)  Киця 

В)  Цвіркун

6. Що треба знайти у королівстві?

А) Отруту  

Б) Солодощі 

В) Снодійний порошок

7. Хто допоміг знайти порошок?

А) Мишка 

Б) Кішка  

В) Зайчик

8.  Хто розповів мамі про  козенят?

А) Рибалка 

Б) Мисливець 

В) Чарівник

9. Під час зустрічі з мамою, вона…

А) Впізнала хлопців 

Б) Не впізнала 

В) Сумнівалася

10. Яка головна думка твору?

А) Мамина любов всесильна  

Б) Тяжке життя тварин у чарівній країні  

В) Велике щастя бути людиною.

Понеділок 4 травня

Тема "Оповідання В. Сухомлинського "Прогулянка до лісу" Гарно бути сильним!"

1. Уважно прослухай.

2. Дайте відповіді на запитання.

1). Скільки людей пішло до лісу?2). Що сталося у лісі?3). Які розумні слова сказала мама?4). Чи вважаєш ти себе сильним і чому саме так?

Вівторок 5 травня

Тема "Цінуй те, що маєш! Іван Франко "Малий Мирон"

Серед значної спадщини І. Франка для дітей виділяються ті, у яких письменник розповідає про дітей та їхню долю у несправедливому суспільстві, про шкільне життя тогочасних учнів. Франко завжди любив дітей, завжди знаходив час поспілкуватися з малечею. Як зазначав сам: "Життя мало мені всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце".

1. Прослухай аудіоказку  "Малий Мирон"

2. Якщо зацікавився, можеш перечитати (переходь за посиланням)

https://www.i-franko.name/uk/Prose/MalyjMyron.html

Малий Мирон — найулюбленіший герой І. Франка. В оповіданні "Малий Мирон" ідеться про сільського хлопчика Мирона, який через бідність родини не має змоги здобути освіту, хоча наділений природним розумом, допитливістю та спостережливістю. Йому лише п’ять років, але він рахує краще від сусідських старших хлопців, його цікавить, як облаштований навколишній світ. Але питання малого у неосвічених сусідів та батьків викликають тільки докори. І письменник із сумом запитує, чи матиме змогу ця талановита сільська дитина здобути освіту, задовольнити свої потреби в знаннях? Питання це, напевно, риторичне, тому що відповідь лежить на поверхні: у батьків немає коштів на шматок хліба, а що вже говорити про освіту.

3. Дай відповіді на запитання

1)."Малий Мирон"- це оповідання чи казка?2). Хто головний герой?3). Чим він вам запам`ятався? Намалюй головного героя.

Середа 6 травня 

Тема "Мурко і Бурко" Іван Франко"

1. Прослухай аудіоказку

Можеш перечитати казку, перейшовши за посиланням.

http://megaznaika.com.ua/kazka/murko-i-burko-ivan-franko/

Дайте відповіді на запитання

1. Кого з героїв забули погодувати?2. Кого обдурив Мурко?3. На що видерся Мурко, щоб поживитися голубом?4. Хто постраждав через свою брехню? 

Відгадайте загадку, яка прозвучала укінці казки.

Четвер 7 травня

Тема "Чарівні казки Івана Франка "Три міхи хитрощів"

Давайте познайомимося з цікавою казочкою Івана Франка "Три міхи хитрощів". Пропоную Вам послухати казку українською мовою. Ця казка не тільки цікава, а ще й дуже дуже повчальна! Що чекає на героїв в цій казці? Слухайте уважно, адже в кінці відео на Вас чекає загадка!

- Яка головна думка казки?

1.Кого зустріла Лисичка на польовій дорозі?

а) Вовка

б) Мишку

в) Їжака

2. Кого просила Лисичка про допомогу?

а) Сама врятувалася

б) Їжака

в) Господаря

3.Хто потрапив у сильце?

а) Господар

б) Лисиця

в) Їжак

4. Що зробив господар з Лисичкою?

а) Забрав

б) Викинув

в) Залишив

5. Хто потрапив вдруге у сильце?

а) Господар

б) Лисачка

в) Їжак

6. Чи відпустив господар Їжака?

а) Так

б) Ні

Вівторок 12 травня

Тема "Вчимося дружити. Василь Сухомлинський "Списав задачу"

1. Прочитай уважно оповідання.

      Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:

– Зіно, на скільки питань задача?

– На троє, – відповіла Зіна. – А хіба ти не
розв’язав?

– Не вийшла… Дай, Зіно, списати…

– Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? – запитала Зіна.

Вона дала йому свій зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. У третій дії помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32.

У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити для перевірки.

Наступного дня вона принесла зошити.

– У Павлика – п’ять, – сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, – чотири. Помилку допустила…

      Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

2. Дай відповіді на запитання

1. Чому Павлик був такий стурбований? 

2. Чому він вирішив у когось списати?   

3. Що помітив Павлик в зошиті у Зіни?    

4. Він сказав їй про це?    

5. А в себе у зошиті він теж написав з помилкою?    

6. Як ти вважаєш, чи добре він зробив?

7. А як би ти вчинив на його місці?

8. Які оцінки отримали діти?

9. Чому Павлик почервонів і похнюпив голову?    

10. Чи відомі тобі подібні ситуації у твоєму класі?

11. Щоби відбулася справедливість, як ти гадаєш, чи обов’язково розказати все  вчителю? 

Середа 13 травня

Тема "Сучасні писменники. Оксана Кротюк "Найкраща земля"

1. Прочитай уважно віршовану казку, далі на тебе чекають запитання, тож будь уважним!

НАЙКРАЩА ЗЕМЛЯ

Бідкався ослик
Мамі і тату:
– Як же то прикро –
Не вміти літати!
Мрію побачити
Я з височіні
Гори блакитні,
Переліски сині,
Луки барвисті,
І річку, і поле,
Рідну леваду
І все, що довкола.
Кажуть, на світі
Країн є багато.
Кажуть, життя в них –
Справжнісіньке свято.
Та як в чужинські
Краї помандруєш,
Зараз же рідне,
Своє поцінуєш.
Серцем тоді
Ти побачиш здаля,
Де в білім світі
Найкраща земля.
Я ж зрозуміти
Не можу ніяк:
Справді це так,
А чи й зовсім не так.
Щоб таємницю
Тих слів розгадати,
Хай би там що,
Я навчуся літати. –
І заповзявся,
І заходився!
Спершу у сойки
Він довго учився.
Потім синиця
Поради давала,
Й спритна сорока
Літати навчала.

Досвідом щедро
Ділились чижі,
Горлиці, вивільги,
Дятли, стрижі.
Навіть ворона,
Взявшись у боки,
Гордо й поважно
Давала уроки.
Дивлячись в небо
Зранку до ночі,
Ослик томив собі
Голову й очі.
Вже і на луках
Учився літати,
В полі, на вигоні
І коло хати.
В балці старався,
В зеленім яру.
Ледь не влетів
У борсучу нору.
І хоч наука була
Чимала,
Ослику втіхи
Вона не дала.
Аж нагодилася
З лісу сова.
І прорекла вона
Мудрі слова:

– Копита не крила,
І ослик не птах.
Ніхто ще не бачив
Осла в небесах.
Упертість похвальну
Ти виявив. Втім
Ця істина здавна
Відома усім:
Хоч зблизька дивись,
Хоч дивися здаля,
Найкраща у світі –
Рідна земля.

2. Дай відповіді на запитання.

1). Про що бідкався ослик?

2). Які птахи давали уроки?

3). Чи навчився літати ослик?

4) Яка земля найкраща?

Четвер 14 травня

Тема "Сучасні писменники. Галина Гузовська-Корицька "Лисичка-комерсантка"

Сьогодні ми познайомимося з творами нашої запорізької поетеси Галини Романівни Гузовської-Корицької.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився! 

1. Прочитай казку "Лисичка-комерсантка" (переходь за посиланням)

https://booknet.com/uk/reader/lisichka-komersantka-b160907

2. Які  життєві уроки ви винесли, прочитавши цю  повчальну казку? (напишіть) 

Понеділок 18 травня

Контрольна робота

Робота з літературним твором 

ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ

1. Прочитай уважно твір

         Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.

        Якось Катя сказала мені:

– Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?

– Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію.

– А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка.

– Почаклуєш? – запитав я.

– Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.

     Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся  Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її:

– Мишко, ти хочеш до дошки?

– Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.

– Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.

    І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:

– Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.

Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:

– Віддавай брелок, ти обіцяв.

А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене:

– Одинадцять балів з природознавства хочеш?

– Це теж можливо? – засумнівався я.

– Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.

І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за одинадцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником.

У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.

За Ольгою Бусенко

 (350 слів)

2. Виконай завдання 

https://docs.google.com/forms/d/1vsHvSr-apTWsXLuzl3KlvZcMH59iQhnqDBKMSwhe_Fk/edit